«Уявний Всесвіт Хелмовського» – зупинись і «осягни» це.

Під час проєкту ми випадково потрапили на незвичайну виставку робіт народного майстра, що походить з кашубів, яка саме експонувалася у відділі Етнографії Національного музею в Гданську. Випадково, бо були домовлені відвідати в музеї майстер-клас, що стосується кашубського регіону – це було основним, а перегляд неймовірної виставки отримали як бонус.

Перед нами відкрився світ, створений Йозефом Хелмовським – повний надприродньої послідовності, толерантності, порядку, справедливості і дивовижної повторюваності людського життя. «Намагаюся щодня думати про щось інше, нове, щоб не стати нудним для себе та інших» – різноманітність творінь та специфічна філософія народного художника-самоучки чудово це підтверджують, змушуючи спостерігача глибоко замислитися над земним та потойбічним буттям.

Йозеф Хелмовський (1934 – 2013) – скульптор, художник, коментатор суспільних і політичних подій, автор кільканадцяти особливих, філософських книг, у яких досліджував таємниці світу і людини, природи і Бога. Народився в Брусах на Кашубах. Родинні традиції сильно впливали на його творчість, надихали, ставали точкою відліку для роздумів та мистецьких уявлень. Через свої твори, які часто супроводжував висловами та коментарями, він інтерпретував події та створював власний образ світу. Був колекціонером, експериментатором та винахідником, створював оригінальні технічні конструкції та музичні інструменти.

Художник запрошує нас відкрити для себе складність екзистенційних тем, які він досліджує, об’єднаних релігійним баченням світу. У цьому баченні центральне місце посідає Вища Істота але залишається у взаємозв’язку з людиною. Хелмовський провів нас у сфери, пов’язані з людським існуванням: нашим корінням, нашою вплетеністю в історію та трагедіями, які ми переживаємо. Ми зустріли зображення трагічних подій та моральних дилем. Також відзначили захоплення художника непересічними людьми та силою волі, яка криється в них.

Виставка захопила нас багатством свого художнього вираження, і водночас полонила простотою подання, спонукаючи до глибоких роздумів.