Дбаючи про освітню цінність проєкту, ми запланували пізнавальну екскурсію до Копальні солі в м.Бохня. Цей об’єкт визнано пам’яткою історії, а в 2013 році внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Завданням учасників було фотографування місць та ситуацій, які варто зберегти в пам’яті.

Історія  утворення покладів солі в околицях Бохні сягає 3,5 тис. до н.е. Шахту як заклад видобутку солі відкрито у ХІІІ ст. (1248 р.). Вона є найстарішою копальнею кам’яної солі в Польщі і найдавнішим підприємством в Європі, що працювала безперервно від ХІІІ ст. до 90-х років ХХ ст., коли було завершено експлуатацію шахти та розпочато туристичну діяльність.

Спочатку сіль  видобували шляхом випарювання з соляного розчину. Криниці соляного розчину дали початок видобутку солі гірничими методами. Саме тут, модернізуючи способи солевидобутку, було запроваджено новаторські, як на той час, методи. До них належить використання підйомних механізмів, встановлення парової машини, виготовленої в 1909 р., яка працювала близько 90 років (до 1996 р.).

З великим інтересом ми перебували у копальні протягом трьох годин, адже нині вона є сучасним центром, що поєднує традиції із сучасними технологіями. На екскурсійному маршруті розміщено мультимедійні експозиції, які є сучасною формою презентації історії шахти, розвитку гірничої промисловості, її природних, історичних і культурних достоїнств. Розвагою для нас стала поїздка гірничою вузькоколійкою та перебування в залі Важин – найбільшому приміщенні шахти, що розташоване на глибині 250 м під землею. Воно було в експлуатації від ХVІІ ст. до 50-х років ХХ ст. (довжина 255 м, ширина – до 15 м і висота – понад 7 метрів). Це надзвичайне місце!